Послідовниця Роксолани — що відомо про українку, яка правила Османською імперією

Практично всім відоме ім'я Роксолана. Про цю жінку, яка підкорила султана та керувала Османською імперією, написано десятки книжок і музичних творів, знято безліч серіалів та фільмів, її зображено на багатьох картинах світу. Проте, вона не єдина сильна та освічена українка, яка досягла верхівки турецької влади. У середині XVII ст. українська дівчина Надія стала правителькою Османської імперії та увійшла в історію як Хатідже Турхан.

Що відомо про цю дивовижну українку і чому  її так поважали в Османській імперії, пише Styler. 

Звідки ти, Надіє?

Відомо, що майбутня правителька Османської імперії народилася 1626 року, вона походила з земель, де зараз знаходиться сучасна Україна. Проте, точне місто або селище історикам назвати складно. 

Як стверджує українська письменниця та дослідниця Олександра Шутко, Хатідже Турхан родом з Поділля.

Яку зовнішність мала Хатідже Турхан

За різними історичними джерелами, українка була досить вродливою. Як писав про Надію французький дипломат Франсуа Петі де Лакруа у своїх мемуарах, валіде Хатідже Турхан була статною жінкою зі світлою шкірою обличчя та веснянками, мала блакитні очі та золотаве волосся. 

Як Хатідже Турхан потрапила до Туреччини та завоювала серце султана 

Надія потрапила до Стамбула так, як і Роксолана — через кримськотатарський полон. За історичними свідченнями, які збереглися, шведський посол в Стамбулі Клес Роланд, повідомляв, що її купив Юсуф-паша, який служив секретарем у матері султана Ібрагіма І, валіде Кьосем. 

Кьосем подарувала своєму 25-річному сину наложницю Хатідже Турхан 1640 року. Вже через два роки українка народила йому первістка, сина Мехмеда.

Поява спадкоємця стала для султана святом. А для Надії путівкою до влади. Після народження дитини в султанському гаремі українку нарекли ім’ям Хатідже. А згодом до нього додали друге ім’я — Турхан, що означає: "шанована", "обрана".

Смерть султана, боротьба за життя та сходження на трон

Звичайно, життя у гаремі було справжнім пеклом. Адже конкуренція була велика, багато наложниць народили султану дітей і прагнули до влади. Кожен день необхідно було боротися за своє життя та свого сина, з чим Хатідже успішно справлялася.

1648 року Ібрагім І помирає через страту. А на трон сідає його первісток, син Хатідже Мехмед IV. 

Хатідже повинна була отримати статус валіде, тобто матір правлячого султана. Проте Кьосем, матір Ібрагіма, не збиралася відступати від влади. Вона надала собі звання "старшої валіде", якого раніше не існувало, і відсунула в тінь українку.

Пісня Кьосем грала недовго. Боротьба за престол була не на життя а на смерть. Хитра та розумна українка нав’язувала сину Мехмеду IV свою волю та в обхід свекрухи роздавала державні посади прихильним людям. Таким чином вона утворила потужну коаліцію проти Кьосем. 

А план свекрухи отруїти онука Мехмеда IV та посадити на трон його молодшого брата від іншої наложниці, яка була поступливішою, провалився з тріском. 1651 року посеред ночі у султанському гаремі Кьосем задушили мотузкою.

Після цього валіде при Мехмедові IV стала його мати Хатідже Турхан. Цей період був непростим для неї, адже при владі не було кваліфікованих кадрів.

Доба правління Хатідже Турхан

Хатідже Турхан взяла правління у свої руки, коли Османська імперія переживала велику кризу. Особливо великим викликом було повстання яничар — піхотинців Османської імперії 1656 року.

Вони вимагали стратити усіх людей при владі. Тоді 14-річний Мехмед IV благав повстанців не вбивати хоча б його матері. 

Хатідже Турхан довелося відмовитися від влади на користь великого візира Мехмеда Кьопрюлю. Так завершилася епоха Жіночого султанату, коли гарем визначав політику Османської імперії.

Хатідже Турхан займалася доброчинністю й розбудовою Османської імперії у прямому сенсі слова. Спершу наказала спорудити у стамбульському районі Бешикташ водограй, який не зберігся. 

Потім за порадою великого візира Кьопрюлю Мехмеда відбудувала дві фортеці над протокою Чанаккале, що з’єднує Мармурове та Егейське моря. 

Особливу увагу Хатідже Турхан приділяла бібліотеці. Там зберігалося 314 книжок: Коран, релігійна, філософська, медична та історична література. Так само опікувалася бібліотекою замку Чанаккале.

Проте найбільшого визнання Хатідже Турхан дало спорудження Нової мечеті у стамбульському районі Еміньоню. Будівництво почала ще Сафіє — свекруха убитої Кьосем.

Хатідже Турхан померла 4 серпня 1683 року. Султану поховали у гробниці поряд із Новою мечеттю, яку вона наказала звести ще за життя. Це найбільша усипальниця османських султанів у Стамбулі. 

Нині до гробниці правлять справжнє паломництво турків, які поважають султану-українку за проявлену мудрість та доброчинність.

Раніше ми писали, що вченим вдалося реконструювати обличчя дружини великого князя київського Ярослава Мудрого.